Вдосконалення технології азотування методом електроіскрового легування
Metalozn. obrobka met., 2023, Vol. 29 No.1, 58-65
DOI:
https://doi.org/10.15407/mom2023.01.058Ключові слова:
електроіскрове легування, мікроструктура, азотування, сталь, фазовий складАнотація
У роботі наведені дослідження, які спрямовані на розробку способів захисту деталей з конструкційних сталей на прикладі сталей 20 та 40, від зношування, за допомогою методу електроіскрового легування (ЕІЛ), шляхом нанесення на оброблювану поверхню азотистої пастоподібної суміші з наступним легуванням електродом-інструментом зі сталі відповідної до сталі оброблюваного матеріалу. Для підвищення товщини поверхневого шару та кращої адгезії покриття пропонується перед ЕІЛ електродом-інструментом зі сталі відповідної марки, формувати підшарок з алюмінію, використовуючи електрод із алюмінієвого прутка марки АТ. Проведені металографічні дослідження та визначений розподіл мікротвердості у покритті. Дослідження показали що азотовмісні покриття складаються з «білого» шару», який плавно переходить у дифузійну зону та основного металу. Отримані покриття мають найбільшу товщину «білого шару»110-130 мкм. Результати дослідження мікротвердості отриманих азотовмісних покриттів свідчать про підвищення твердості до 9700-9910 МПа. Фазовий склад азотованих покриттів представлений легованим твердим розчином і кубічним нітридом заліза, алюміній розчиняється у нітриді та фериті. Розглянуті способи нанесення азотовмісних покриттів можуть бути застосовані для зміцнення поверхні відповідальних деталей та елементів насосного та компресорного обладнання: торцевих поверхонь кілець, для захисних втулок; штоків поршневих машин, механізмів які мають підвищене зношування поверхні виробу та ін.
Посилання
Aftandilyants E.G., Zazymko O.V., Lopatko K.G. Materialoznavstvo (Materialsscience), Kyiv: Vyshcha osvita, 2012, 548 p. [in Ukrainian].
Anuryev V.I. Spravochnik konstruktora mashinostroitelya (Handbook of the designer of the machinebuilder): in 3 Vol., M.: mechanical engineering, 2006, Vol. 1, 928 p.; Vol. 2, 559 p.; Vol. 3, 557 p. [in Russian].
Tarel’nyk V.B., Gaponova O.P., Konoplyanchenko Ye.V., Dovzhyk M.Ya. Metallofizika i Noveishie Tekhnolii, 2016, Vol. 38, No.12, pp. 1611–1633 [in English]. https://doi.org/10.15407/mfint.38.12.1611
Korotaev D.N., Ivanova E.V. Perspektivnyye materialy, 2011, No. 2, pp. 38-102 [in Russian].
Mosina T.V., New Refractories, 2013, No.9, pp. 61-64. [in English].
Radek N., Bartkowiak K., Physics Procedia, 2010, Vol. 5, Part A, pp. 417-423 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.phpro.2010.08.163
Ivashchenko E.V., Lobachova H.G., Mazanko V.F. Metaloznavstvo ta obrobka metalìv, 2010, No.3, pp. 39-42 [in Ukrainian].
Khranovska K.M., Mazanko V.F., Ivashchenko E.V., Lobachova H.G. Fizyko-khimichna mekhanika materialiv, 2010, Vol. 8, No. 4, pp. 371-375 [in Ukrainian].
Zavoyko O.S., Novikov S.M. Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch. 2013, No. 3 (48), pp. 119-126. [in Ukrainian].
Sim, Park C., Kang N., Kim Y., Chun E-J. Optics and Laser Technology, 2019, No. 116, pp. 305–314 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.optlastec.2019.03.040
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 O.P. Gaponova, V.O. Okhrimenko, N. V. Tarelnik, О. M. Myslyvchenko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
