Визначення ефективних режимів сходинкового старіння штампового сплаву для гарячого деформування
DOI:
https://doi.org/10.15407/mom2021.03.032Ключові слова:
старіння, дисперсійне твердіння, ударна в’язкість, мікроструктура, штамповий інструментАнотація
З використанням методики математичного планування експерименту досліджено вплив двосходинкового (низькотемпературне + високотемпературне) старіння на твердість та високотемпературну (750 °С) ударну в’язкість штампового сплаву марки ХН35ВТЮ (ЭК39) для гарячого пресування металів. Необхідність підвищення високотемпературної ударної в’язкості сплаву зумовлена значним її зниженням при зростанні температури випробувань від кімнатної до 700 –750 °С.
Для виділення при старінні частинок зміцнювальної γ′-фази типу Ni3(Al,Ti) сплав попередньо піддавали гартуванню в маслі від температури 1150 °С. Визначення найбільш ефективних режимів двосходинкового старіння виконували з використанням дрібної репліки ортогонального плану другого порядку типу 24-1. Перша (низькотемпературна) сходинка відповідає початку спінодального розпаду пересиченого твердого розчину на стадії утворення зон Гін’є-Престона, а друга (високотемпературна) – формуванню частинок стабільної γ′-фази типу Ni3(Ti,Al). Варіювались температура та час старіння на кожній сходинці. За даними матриці планування одержано рівняння регресії, а також проведено додаткове визначення режимів сходинкового старіння, які забезпечують сплаву більш високий рівень обраних властивостей порівняно з рекомендованим одинарним старінням (780 оС, 10 годин). Встановлено, що зміна температури старіння на другій сходинці старіння не впливає на твердість сплаву в межах її варіювання (750 °C–800 °C). Незначним є також вплив на ударну в’язкість зміни температури (650 °C–700 °C) та часу витримки (2–6 годин) на першій сходинці старіння.
Підвищення високотемпературної ударної в’язкості від 38 до 120 Дж/см2 (при збереженні твердості та високотемпературної міцності на тому ж рівні) досягається після сходинкового старіння 700 °С, 20 годин +750 °С, 2 години. Зростання твердості з 29 до 33 НRС при одночасному підвищенні значень ударної в’язкості до 55 Дж/см2 забезпечується сходинковим старінням 725 °С, 10 годин +775 °С, 6 годин. За результатами електронно-мікроскопічного дослідження мікроструктури встановлено, що досягнутий рівень ударної в’язкості після сходинкового старіння забезпечується підвищенням дисперсності сферичних частинок γ′-фази типу Ni3(Al,Ti). Зростання твердості зумовлено більш рівномірним розподілом їх в об'ємі та меншим розкидом розмірів по перерізу інструмента.
Посилання
Kanyuka V.I., Terehov V.N., Moroz A.N. Spravochnik po instrumentalnyim stalyam (Tool steels reference), Harkov, Metallika, 2008, 224 p. [in Russian].
Grabovskiy V.Ya., Levitin V.V., Kanyuka V.I. Fizika metallov i metallovedenie, 1980, Vol.49, Issue 4, pp.880-883 [in Russian].
Romanova P.P., Uksusnikov A.N., Ustyugov Yu.M., Fizika metallov i metallovedenie, 1994, Vol.78, Issue. 5, pp.5-18 [in Russian].
Pertsovskiy N.Z., Korobov O.S., Ryibalov L.G., Tehnologiya legkih splavov, nauchno-tehnicheskiy byuleten VILSa, 1975, No. 9, pp. 52-56 [in Russian].
Hrabovskyi V.Ia., Shylo D.O. Novi materialy i tekhnolohii v metalurhii ta mashynobuduvanni, 2019, No. 2, pp. 14-18 [in Ukrainian].
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 V.Ya. Grabovsky, V.I. Kanyuka, O.V. Lysytsia

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.