Визначення здатності до дисперсійного твердіння нової штампової сталі з регульованим аустенітним перетворенням

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/mom2023.03.003

Ключові слова:

штампова сталь з РАПЕ, легування, гартування, аустенітна структура, дисперсійне твердіння, високотемпературна міцність

Анотація

Виконано корегування хімічного складу штампової сталі для високих температур експлуатації (вище 700 °С) з регульованим аустенітним перетворенням при експлуатації (РАПЕ) для реалізації її зміцнення за механізмом дисперсійного твердіння (старіння). За базову обрана сталь 3Х3Н8М7Ф, в якій гартування та наступне старіння не призводило до такого зміцнення. Враховано, що для реалізації дисперсійного твердіння сталі з РАПЕ слід в загартованому стані забезпечити переважно аустенітну (а не мартенситну) структуру, що не забезпечувалося для базової сталі. В результаті зміни в цій сталі вмісту Mn, Ni та C визначено, що потрібним умовам задовольняє сталь 4Х3Н3Г6М7Ф (95 % аустеніту після гартування при переважно феритній основі у відпаленому стані). Встановлена здатність вказаної сталі зміцнюватись при старінні. Зростання міцності визначали за високотемпературними випробуваннями на розтяг після старіння (без проміжного охолодження зразків до кімнатної температури), що є особливістю випробувань сталей з РАПЕ. Найбільше зміцнення (порівняно з загартованим станом) забезпечує термічна обробка за режимом: гартування 1150 °С, 2 години, масло та наступне старіння 725 °С, 2 години (при температурі випробувань 750 °С s0,2 зростає до 674 МПа, sВ до 697 МПа). Таке зміцнення відбувається за рахунок виділення при старінні дисперсних частинок фази Лавеса типу Fe2Mo та карбіду типу VС. В зістареному стані сталь зберігає аустенітну структуру при високих температурах, а при охолодженні нижче 200 °С відбувається γ → α перетворення за мартенситною кінетикою і набуває твердості 49 HRC. За досягнутими характеристиками високотемпературної (700…900 °С) міцності сталь 4Х3Н3Г6М7Ф вдвічі перевищує високотеплостійку штампову сталь 5Х3В3МФС (ДИ23) і не поступається жароміцному сплаву ХН35ВТЮ (ЭИ787). Це забезпечує можливість ефективного використання її замість серійних теплостійких штампових сталей мартенситного класу при температурах експлуатації вище 700 °С.

Посилання

Poznyak L.A., Skrinchenko Yu.M., Tishaev S.I. Shtampovie stali (Die steels), Moskva, Metallurgiya, 1980, 244 p. [in Russian].

Ozerskii A.D., Kruglyakov A.A. Shtampovie stali s reguliruemim austenitnim prevrashcheniem pri ekspluatatsii (Die steels with controlled austenitic transformation in operation), Leningrad, LDNTP, 1988, 28 p. [in Russian].

Ozerskii A.D. Tsvetnie metalli, 1984, No 10, p.p 76–78 [in Russian].

Perepolkina M.N., Hrabovskiy V.Ia. Novi materialy i tekhnolohii v metalurhii ta mashynobuduvanni, 2016, No1, p.p. 11–14 [in Ukrainian].

Grabovskii V.Ya., Kolesnik Ya.P., Biryukova I.A., Volkova V.G. Tematicheskii sbornik nauchnikh trudov: Novie marki instrumentalnikh i podshipnikovikh stalei, Moskva, Metallurgiya, 1986, p.p. 61–66 [in Russian].

Kanyuka V.I., Terehov V.N., Moroz A.N. Spravochnik po instrumentalnyim stalyam (Tool steels reference), Harkov, Metallika, 2008, 224 p. [in Russian].

Khimushin F.F. Zharoprochnie stali i splavi (Heat resistant steels and alloys), Moskva, Metallurgiya, 1969, 749 p. [in Russian].

Downloads

Опубліковано

2023-09-30

Як цитувати

Грабовський, В., & Лисиця, О. (2023). Визначення здатності до дисперсійного твердіння нової штампової сталі з регульованим аустенітним перетворенням. Науково-технічний журнал ‘’Металознавство та обробка металів‘’, 29(3), 3–11. https://doi.org/10.15407/mom2023.03.003