Комплексне модифікування сплаву AlSi9Cu3(Fe) кобальтом, ванадієм та молібденом
DOI:
https://doi.org/10.15407/mom2023.03.041Ключові слова:
ливарні алюмінієві сплави, модифікування, AlSi9Cu3(Fe), структура, фазовий склад, механічні властивостіАнотація
Алюмінієві ливарні сплави систем Al-Si та Al-Si-Cu відносяться до ряду найбільш вживаних конструкційних матеріалів для машинобудування. Їх широке використання пов’язано з низькою вартістю, високою технологічністю, чудовою здатністю до багаторазової вторинної переробки та достатнім рівнем механічних властивостей. Підвищення механічних характеристик силумінів завжди залишається актуальною задачею, яка часто вирішується завдяки модифікуванню, зокрема – декількома компонентами. В представленій роботі досліджувався комплексний вплив Co, V та Мо на структурно-фазовий стан та механічні властивості поширеного сплаву AlSi9Cu3(Fe). Всі модифікуючи добавки вводилися в кількості 0,1-0,2 % мас. При цьому, їх сумарний вміст не перевищував 0,5 % мас. Показано, що комплексне модифікування AlSi9Cu3(Fe) кобальтом та ванадієм сприяє суттєвому подрібненню структури та підвищенню міцності сплаву на більш ніж 20% при збереженні пластичності. При цьому кобальт головним чином виконує функцію модифікатора евтектичних складових, а ванадій суттєво впливає на подрібнення зерна. Одночасне модифікування сплаву ванадієм та молібденом забезпечує подрібнення всіх структурних складових та підвищення міцності. Обидва компоненти виконують функцію зародкоутворення. Одночасне додавання кобальту і молібдену показує вплив кобальту на евтектичні складові. Молібден фактично не проявляє зародкоутворюючий вплив і міститься переважно в складі залізовмісних фаз. В результаті можна спостерігати посередні механічні властивості. Потрійне модифікування дозволяє одержати максимальне подрібнення всіх структурно-фазових складових та підвищити міцність сплаву. Найвищі мікротвердості таких сплавів свідчить про потенційно високу стабільність механічних властивостей при підвищених температурах.
Посилання
Vonсina M., et al. Tehnički vjesnik, 2017, Vol. 24, pp. 229–231. [in English]. https://doi.org/10.17559/TV-20140922143741
Alshmri F., Advanced Materials Research, 2013, Vol. 774-776, pp.1271–1276. [in English]. https://doi.org/0.4028/www.scientific.net/AMR.774-776.1271
Davis J.R., Light Metals and Alloys, ASM, 2001. pp. 351-416. [in English].
Hurtalova L., Tillova E., Chalupova M. Engineering transactions. 2013. vol. 63 (3), pp. 197-218. [in English].
Kasińska J., Bolibruchová D., Matejka M., Materials. 2020, Vol.13, 575, 13 p. [in English]. https://doi.org/10.3390/ma13030575
Knipling K. E., Dunand D. C., Seidman D. N., Zeitschrift für Metallkunde. –
Vol. 97, pp. 246-265. [in English]. https://doi.org/10.3139/146.101249
Kumar K. S., Intermetallic Materials Review, 1990, No. 35 (6), pp. 293-327. [in English].
Czerwinski F., Materials, 2020. No. 13 (15), pp. 1-49. [in English]. https://doi.org/10.3390/ma13153441
Pietrowski S., Szymczak T., Siemińska-Jankowska B., Jankowski A., Archives of Foundry Engineering, 2010, Vol. 10 (1), pp. 107-126. [in English].
Voron M. M., Matviets Ye. O., Antonevitch Ya. K., Kushnir K. S., Processy litʹâ, 2019. No. 6 (138). pp.53-59 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/plit2019.06.052
Likhatskyi I.F., Voron M.M., Mykhalenkov K.V. Met. litʹe Ukr.,2020, No. 4, pp. 63-68. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/steelcast2020.02.085
Kasprzak W., Amirkhiz B.S., Niewczas M. Journal of Alloys and Compounds. 2014. vol. 595, pp. 67–79. [in English]. https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2013.11.209
Nasim W. et al. Journal of materials science. 2019. Vol. 54, pp. 1857-1871. [in English]. https://doi.org/10.1007/s10853-018-2941-9
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 M. M. Voron, S. L. Polyvoda, O. O. Yasynska

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.