Особливості засвоєння лігатури Al-10Mo електронно-променевої виплавки в рідкому алюмінії та сплаві AlSi9Cu3
DOI:
https://doi.org/10.15407/mom2021.03.049Ключові слова:
лігатури, Al-Mo, модифікування, алюмінієві сплави, AlSi9Cu3, ресурсозбереженняАнотація
Досліджено особливості розчинення та засвоєння модифікуючих фаз лігатури Al-10Mo електронно-променевої виплавки. Показано, що одержана лігатура характеризується рівномірним розподілом та високою дисперсністю частинок алюмініду молібдену. При дослідженні процесу розчинення лігатури в чистому алюмінії визначено, що час модифікування розплаву більше 20 хвилин при температурі 740±10 °С призводить до найбільш повного руйнування вихідних інтерметалідів Al22Mo5 та Al17Mo4 та утворення більш дрібних та рівномірно розподілених частинок Al5Mo та Al12Mo розмірами 0,5-2 мкм. Зі зменшенням вмісту молібдену збільшується дисперсність модифікуючих фаз та рівномірність їх розподілу. Збільшення температури і часу витримки не сприяють покращенню засвоєння модифікатора.
Одержана в умовах електронно-променевої ливарної технології лігатура Al-10Mo володіє рядом характеристик, які дозволяють розглядати її як більш ефективну та економічно вигідну, порівняно з відомими аналогами. Це зумовлено набагато вищою концентрацією молібдену в складі модифікатора (10 % мас.), а також дисперсністю та рівномірним розподілом модифікуючих фаз. Нерівноважний склад алюмінідів, притаманний для лігатур, одержаних в даних умовах, сприяє їх значному подрібненню після введення в алюмінієві розплави. При цьому відбувається розчинення та зміна стехіометрії фаз від Al22Mo5 та Al17Mo4 до Al12Mo, які слугують центрами кристалізації та мають розміри близько 1 мкм. На прикладі промислового ливарного силуміну AlSi9Cu3 показано повне та ефективне засвоєння лігатури протягом короткого часу 5 хв. при температурі 740±10 °С. Такі показники є більш економічними, порівняно зі стандартними промисловими лігатурами.
Посилання
Rajan R., Kah P., Mvola B., Martikainen J. Reviews on Materials Science, 2016, № 4 (44), pp. 383-397 [in English]
Davis J.R. Light metals and alloys. 2001, pp. 351-416 [in English]. https://doi.org/10.1361/autb2001p351
Birol Y. Materials science and technology. 2014, Vol. 30, № 10, pp. 1154-1161 [in English] https://doi.org/10.1179/1743284713Y.0000000392
Hanna M.D., Lu S.Z., Hellawell A. Met. Transact. 1984, Vol. 15A., № 3, рр. 459-469 [in English]. https://doi.org/10.1007/BF02644969
Mori A., Ceschini L., Messieri S., Cerri E., Toschi S. Metals. 2018, № 8., рр. 393-411 [in English]. https://doi.org/10.3390/met8060393
Farkoosh, A.R.; Chen, X.G.; Pekguleryuz, M. Mater. Sci. Eng. A 2015, Vol. 620, pp. 181-189 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.msea.2014.10.004
Zamani M., Toschi S., Morri A., Ceschini L., Seifeddine S. Advanced Materials Research. 2019, Vol. 1155, pp. 71-79 [in English]. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/AMR.1155.71
Likhatskyi I.F., Voron M.M., Mykhalenkov K.V. Metal and castings of Ukraine. 2020, № 4, pp. 63-68 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/steelcast2020.02.085
Euman M., Sauthoff G., Palm M. International journal of materials research. 2006, Vol. 97, pp. 1502-1511 [in English] https://doi.org/10.3139/146.101412
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 M. M. Voron, M. A. Fon Pruss

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.