Структурно-фазові характеристики та механічні властивості TWIP-сталі Fe-24Mn-11Al-1,4C
DOI:
https://doi.org/10.15407/mom2023.04.050Ключові слова:
TWIP-сталі, лиття, деформаційна та термічна обробка, структурно-фазові характеристики, фрактографія, механічні властивостіАнотація
TWIP-сталі відносяться до ряду сучасних інноваційних конструкційних матеріалів, які поєднують в собі високий рівень механічних характеристик та низьку густину, що наближає їх питому міцність до рівня титанових сплавів. Такі сталі зазвичай не містять дефіцитних компонентів та є придатними для широкого промислового виробництва. До найбільш високоміцних належать сплави, які містять від 20 до 30 % мас. марганцю, близько 10 % мас. алюмінію та 1% мас. вуглецю. Такий хімічний склад наближує їх до трифазної області, в якій одночасно можуть існувати аустеніт, ферит і к-карбіди. Завдяки цьому можливо змінювати механічні характеристики таких сплавів в широкому діапазоні лише термічною обробкою, хоча на практиці кращі результати показує комбінація деформаційної та термічної обробки.
В роботі представлено дослідження зміни структурно-фазових характеристик і механічних властивостей сплаву Fe-24Mn-11Al-1,4C електрошлакової виплавки у вихідному стані, після деформації та відпалу і після деформації з подальшим гартуванням та старінням. Також проведено фрактографічний аналіз місць руйнування досліджуваних зразків. Показано, що вихідний зразок, одержаний електрошлаковим переплавом має найвищу пластичність та найнижчу міцність, що пояснюється найбільшою легованістю аустеніту і корелює з найвищою мікротвердістю. Деформований та відпалений зразок характеризується явно вираженою дрібнозернистою структурою в якій по межах зерен відбувається виділення карбідів. Такий зразок проявляє міцність більше 1,1 ГПа та найнижчу пластичність 4,26 %. Деформований зразок після гартування і старіння має схожу структуру, проте карбідні виділення є значно дрібнішими, а легованість аустеніту є вищою за попередній. Такий зразок проявляє найвищу міцність більше 1,2 ГПа та пластичність 8,6 %.
Посилання
Moor E. D., Gibbs P. J., Speer J. G., Matlock D., Iron and Steel Technology, 2010, No. 11, pp. 133-144. [in English].
Kim H., Suh D. W., Kim N. J., Sci. Technol. Adv. Mater., 2008, Vol. 14 (1), pp. 5-11. [in English]. https://doi.org/10.1088/1468-6996/14/1/014205
De Cooman B. C., Kwon O., Chin K. G., Mater. Sci. Technol., 2012, Vol. 28 (5), рp. 513-527. [in English].
https://doi.org/10.1179/1743284711Y.0000000095
Zuazo I. et al. Low-density steels: Complex metallurgy for automotive applications // JOM, 2014, Vol. 66 (9), рp. 1747-1758. [in English].
https://doi.org/10.1007/s11837-014-1137-2
Frommeyer G., Bruex U., Steel Research International, 2006, Vol. 77, No. 9. pp. 627–633. [in English]. https://doi.org/10.1002/srin.200606440
Kimura Y., Handa K., Hayashi K., Mishima Y., Intermetallics. 2004, Vol. 12. No. 6. pp. 607–617. [in English]. https://doi.org/10.1016/j.intermet.2004.03.010
Tian X., Tian R., Wei X., Zhang Y., Canadian Metallurgical Quarterly. 2004, Vol. 43. No. 2. pp. 183–192. [In English].
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 M.M. Voron, A.Yu. Semenko, A.M. Tymoshenko, V.Zh. Shemet

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.